Наукова діяльність

 Наукова робота

Напрямки наукової роботи обох кафедр пов'язані з ім’ям Вчителя кількох поколінь лікарів-анестезіологів та реаніматологів, людини, яка стояла біля витоків зародження спеціальності в Україні, її засновнику у Дніпропетровській області - члена - кореспондента НАН та НАМН України, заслуженого діяча науки, лауреата Державної премії України в області науки та техніки, професора Людмили Василівни Усенко, яка створила свою, найбільшу в Україні, наукову школу.

Науково-дослідна робота по праву складає гордість кафедри. Як керівник, Л. В. Усенко завжди прагнула сформувати власний науковий напрямок, який би визначав її особу. Так, на момент організації кафедри під її керівництвом вже були захищені кандидатські дисертації практичними лікарями Ю.Г. Руденко, І.В. Кармазіною, Є.М. Грановським, Е.М. Тилкіною, В.І. Сливою, В.В. Запольським, В.П. Тузом. Наукові дослідження кафедри завжди охоплювали широке коло проблемних питань сучасної анестезіології та інтенсивної терапії. Через усі наукові теми кафедри, як це видно з наведеного нижче, червоною ниткою проходить вивчення механізмів адаптації гомеостазу при різних екстремальних станах та розробка оптимальних варіантів анестезії та методів інтенсивної терапії критичних та термальних станів: 

1973-1974 рр: “Стан гемодинаміки, симпато-адреналової системи у опікових хворих під час операції під фторотановим наркозом”.

1975-1976 рр: “Вплив інгаляційних анестетиків на деякі показники гомеостазу на фоні опікової травми”.

1977-1979 рр.: “Вивчити ефективність седативної і стимулюючої центральну нервову систему терапії при тяжкій закритій травмі черепа у робочих металургічних підприємств області з використанням в якості стимулятора сукцинату і розробити рекомендації для диференційованого лікування у гострому періоді”.

1980-1984 рр.:

1) “Вивчити характер патофізіологічних зрушень при екстремальных станах (операційна травма, черепно-мозкова травма, астматичний статус) і розробити заходи  по оптимізації наркозу і інтенсивного лікування, психо-неврологічної і соціально-трудової реабілітації хворих, які проживають в умовах промислових міст з розвитком металургічного і хімічноговиробництв”;

2) "Вивчення ефективності гемосорбційної детоксикації організму в комплексній терапії захворювань, що супроводжуються ендогенною та екзогенною інтоксикаціями (отруєння ФОІ, барбітуратами, етиловим алкоголем, псоріаз, лікарська хвороба, опікова хвороба").

1985-1989 рр.: "Вивчити механізми регуляції та корекцію порушень гомеостазу при екстремальних станах (операційна травма, черепно-мозкова травма, гіпоксичні стани) в умовах промислового регіону".

1985-1990 рр.: "Вивчити ефективність сорбційної детоксикації організму з використанням нових сорбентів, розробити та впровадити в практику комплексні методи лікування екзо- та ендотоксикозів, вторинних імунодефіцитних станів".

1990-1995 рр.: "Вивчити механізми та рівні адаптації, шляхи оптимізації гомеостазу при екстремальних станах (черепно-мозкова травма, гостра гіпоксія) та в умовах роботи за спеціальністю анестезіології та реаніматології в екологічно напруженому регіоні".

1992-1996 рр.: «Розробити науково обґрунтовані рекомендації по лікуванню хворих у віддаленому періоді черепно-мозкової травми, гострих отруєнь, а також осіб з професійними шкідливостями та потерпілих від променевого впливу внаслідок аварії на ЧАЕС на основі використання грязей та мінеральних вод курорту “Солоний Лиман”».

1993-1996 рр.: “Розробити технологію використання негемоглобінового переносника кисню - перфторану - при критичних станах в умовах експерименту і клініки”.

1997 р.: “Дослідження ефективності і переносимості препарату “Перфторан”.

1998 р.: “Розробити технологію використання негемоглобінового переносника кисню - перфторану для місцового застосування в умовах клініки”.

1999-2003 рр.: “Розробка і оптимізація методів інтраопераційного і післяопераційного знеболення, інтенсивної терапії, в тому числі з використанням негемоглобінового переносника кисню - перфторану, при критичних станах різного генезу”.

2004-2008 рр.: “Вивчити зміни гомеостазу в умовах анестезії в різних галузях хірургії та при критичних станах різного генезу з розробкою нових технологій інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення”.

2009-2010 рр.: «Вивчити зміни гомеостазу в умовах анестезії в різних галузях хірургії та при критичних станах різного генезу та розробити варіанти профілактики та корекції його порушень з урахуванням когнітивзберігаючого ефекту».

2011-2013 рр.: «Розробка нових технологій анестезіологічного забезпечення в різних галузях хірургії та методів інтенсивної терапії критичних станів різного походження».

2014-2016 рр.: «Розробка нових стратегій анестезіологічного і періопераційного забезпечення в різноманітних галузях хірургії та варіантів інтенсивної терапії критичних і термінальних станів, з визначенням нових напрямків замісної і відновлюванної терапії при використанні систем життєзабезпечення».

Саме ці проблемні питання на багато років стали сенсом життя учнів проф. Л. В. Усенко, яких об'єднали цілеспрямованість, наполегливість, самовіддача та оптимізм Вчителя. Великий цикл робіт був присвячений вивченню реакції організму на анестезіологічний посібник з обґрунтуванням нових підходів до вибору методу премедикації, анестезії, ведення післяопераційного періоду залежно від характеру хірургічної патології (Ю.Г. Руденко, І.В. Кармазіна, В.П. Пасяк, С.М. Белаковська, І.В. Конопкін, С.І.). Їхні результати узагальнені в монографіях “Вікові аспекти адаптації до операційної травми та анестезії” (1992), “Концепція антиноцицептивного знеболювання” (1993), “Геріатрична анестезіологія та реаніматологія” (1994 та 8). Л.В. Усенко, В.П. Церетій) та “Рецептурний довідник анестезіолога-реаніматолога та хірурга” (під ред.Л.В.Усенко).

З 1977 р. наукові інтереси кафедри зосереджуються на вивченні проблем черепно-мозкової травми (ЧМТ). Обґрунтування щодо впровадження нових методів для психофізіологічної, інтелектуальної та соціально-трудової реабілітації постраждалих (Т.Д. Трегубова, В.П. Туз, А.Г. Шифрін, О.М. Заєць, В.Г. Петренко, Ю.Ю. Кобеляцький). Наприклад, дослідження впливу грязей та мінеральних вод курорту «Солоний Лиман» на швидкість та повноцінність відновлення мозкових функцій у хворих з травматичними та нетравматичними ушкодженнями головного мозку, дозволили обґрунтувати доцільність та терміни включення цього виду лікування до комплексу реабілітаційних заходів (Л.Н. Зуєва, В.І. Слива, Є.В. Мішонова). Проведені дослідження знайшли своє відображення у монографіях “Ішемічний інсульт очима анестезіологів” (2004), «Нейрореаніматологія: нейромоніторинг, принципи інтенсивної терапії, нейрореабілітація» у 2-х томах (2008). Дослідження, які проводилися на базі клінічного відділу гемосорбції ЦНДЛ (завідували лабораторією - к.мед.н. Г.Г. Колесниченко, к.мед.н. С.С. Хвостенко, к.мед.н. Ю.Г. Руденко, к.мед.н. М.Д. Шинкаренко), створеної у 1980 році. Постановою Ради Міністрів УНР, довзолили виявити та обґрунтувати єдиний патогенез «хімічної хвороби», розкрити поняття «ендотоксичний системний стрес», розглянути вплив гемосорбції на ендокринну систему.

Були виділені специфічні та неспецифічні механізми впливу гемосорбції на гомеостаз, розроблені оригінальні режими застосування цього методу як самостійно, так і у поєднанні з іншими методами детоксикації (Ю.С. Петренко, Н.Д. Шинкаренко, А.С. Стебельський, А.І. Андрієнко). Ці дослідження лягли в основу монографії «Гемосорбція в комплексному лікуванні гострих екзотоксикозів» (1986), що стала вже бібліографічною рідкістю.

Значне місце серед розробок наукової школи Л.В. Усенко займають пріоритетні у світовому масштабі дослідження, які проводилися з 1984 року і були присвячені експериментальному та клінічному вивченню механізмів дії, розробці технології застосування та показань для використання кровозамінника з газотранспортною функцією – перфторану при різних критичних станах. У 2001 році ВОЗ ввела перфторан як перший і поки єдиний препарат з цієї групи в міжнародну анатомо-клінічно-хімічну класифікацію (АТС) у рубрику «кровозамінники та перфузійні розчини» під кодом В05А А03. Він дозволений для широкого клінічного застосування на всій території України з 1999 року.

Під керівництвом Л.В. Усенко була розроблена технологія застосування препарату при тяжкій експериментальній ЧМТ, а потім, вперше в світовій практиці, перфторан був застосований у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (О.М. Клигуненко). Позитивна дія препарату дозволила застосовувати його в комплексі інтенсивної терапії післяреанімаційної хвороби, гострому інфаркті міокарду, для профілактики поліорганної недостатності, при сепсисі та уросепсисі, синдромі гострого пошкодження легенів, в тому числі при пухлинах легень, в якості компоненту попередньо резервованої крові при продвинутій гострій нормоволемічній гемодилюції, при гострій крововтраті різного ступеня тяжкості та опіковій хворобі (О.М. Клигуненко, А.А. Кріштафор, А.Н. Заєць, О.Г.Черкасова, В.О. Піонтковський, М.Ф. Мосенцев, А.В. Царьов, О.С. Гарміш, С.В. Болтянський, В.Г. Петренко, А.В. Коломоєць, А.А. Естрін, О.В. Кравець, І.І. Скірда, І.Є . Гулега, В. В. Слінченков, Д. П. Лещов, О.Ю.Сорокіна, С.П. Новіков).

Актуальність та значущість наукових розробок школи була підтверджена присвоєнням у 2000 році Л.В. Усенко та О.М. Клигуненко Державної премії України в галузі науки і техніки за наукову розробку та впровадження медичної системи життєзабезпечення постраждалих при техногенних аваріях та катастрофах.

Експериментальне та клінічне дослідження нових підходів до лікування післяопераційного болю з урахуванням характеру гострого болю, обсягу та виду оперативного втручання, використання BIS-моніторингу, анестезії з цільової концентрації (TCI), інгаляційної анестезії у дорослих та дітей становить ще один напрямок наукової школи Л.В. Усенко (В.І. Снісарь, А.Г. Тютюнник, А.М. Кравченко, В.І. Слива, А.Л. Срібнюк, І.М. Волкова, О.Ю. Муризіна, В.В. Доценко, О.Ю. Сорокіна, О.О. Власов, О.М. Налісний, О.В. Лященко, О.Є. Варун, В.В. Скляр, О.М. Машин, О.О. Волков, О.Н. Шайда).

З 1977 року співробітники займаються вивченням та науковим обґрунтуванням системи професійної орієнтації та відбору в спеціальність «анестезіологія», побудовою моделі «спеціаліста», вивченням компонентів діяльності, що визначає її успішність, механізмів формування стресу у лікарів-анестезіологів залежно від стажу роботи у спеціальності, розробкою програм забезпечення довгострокової та високоякісної роботи в спеціальності (Л.А. Мальцева, В.В. Фроленко, О.Л. Зюков, А.Н. Саланжій, С.М. Москалець) сумісно з лабораторією психофізіологічних досліджень ДДМА (зав. – к. психол. н. Г.С. Канюка). Результати даних досліджень узагальнені в цілому ряді статей та монографій. 

Одним із давно розроблюваних напрямів наукової школи проф. Л.В. Усенко, є серцево-легенева та церебральна реанімація та інтенсивна терапія ішемічно – реперфузійного пошкодження при постреанімаційній хворобі, експериментальні та клінічні дослідження підвищення ефективності та безпеки електричної дефібриляції серця в залежності від форми дефібрилюючого імпульсу та впливу екстракардіальних факторів, а в останні роки вивчення  та впровадження в клінічну практику технології терапевтичної гіпотермії та контролюємої нормотермії, включаючи пацієнтів нейрореанімаційного профілю (А.В. Царьов, А.А. Кріштафор, С.О. Дудукіна). Три видання отримало практичне керівництво Л.В. Усенко, А.В. Царьова, Ю.Ю. Кобеляцького ”Серцево-легенева і церебральна реанімація” (2006, 2008, 2011).

Великим розділом наукових досліджень є вивчення варіантів діагностики, динаміки біохімічних маркерів та інтенсивної терапії тяжкого сепсису та септичного шоку (Л.А. Мальцева, М.Ф. Мосенцев, Н.В. Матолинець). Результати досліджень були викладені в цілій низці публікацій та методичних рекомендацій, а також у монографіях: ”Cепсис” (1994, 1995), ”Теоретичні передумови та практичні основи нутриційної підтримки в клініці критичних станів” (2008), ”Вторинні гнійні менінгоенцефаліти” (2012). Піонером в Україні по вивченню когнітивних функцій і виявлення їх порушень внаслідок операційної травми, варіанту анестезії і виду анестетика, після перенесеного критичного або термінального стану у хворих різних вікових груп є проф. Л.В. Усенко, розробляються методи запобігання, а також корекції когнітивних дисфункцій (О.О. Волков, А.А. Кріштафор, Д.М. Сурков).

В останні роки учнями  проф. Л.В. Усенко розвивалась і продовжує розвиватися концепція випереджаючого усунення дезадаптації, створення принципово нових загально-біологічних підходів до ліквідації гіпоксії та запалення різного генезу та їх наслідків у хворих різних вікових груп на основі розробки органопротективних технологій, які покращують прикінцеві та кінцеві клінічні результати лікування.

Для цього вивчались механізми адаптації організму при різних критичних станах (операційна травма, нейротравма, політравма, гострі отруєння, опіки), розробка оптимальних варіантів інтенсивної терапії (О.С. Козіна,  Д.А. Кріштафор, О.О. Павлов, В.А. Седінкін, С.Г. Дьомін, В.В. Яровенко, О.О. Марзан) та ефективних та безпечних варіантів анестезіологічного забезпечення оперативних втручань хворих різного віку в залежності від характеру операцій та при лікуванні гострого болю (В.В. Халімончик, О.Г. Капустіна, А.І. Оболонський, І.А. Анікін, Д.А. Шкурупій, О.В. Кравець).

Результати досліджень узагальнені та презентовані в 50 доповідях на європейських та світових конгресах, а також в монографіях, керівництвах, учбових посібниках.

Об’єднана кафедра продовжує активну науково-дослідницьку роботу. Під керівництвом професорів кафедри виконується 5 дисертаційних та 2 науково-дослідницьких тематичних роботи.