Історія кафедри

 Стрімкий розвиток фізико-технічних наук у 60-70 роках 19 сторіччя не зміг не прискорити розвитку біології та медицини. Завдяки цьому сформувалась нова медична дисципліна, направлена на удосконалення знеболення та керування життєвоважливими функціями організму, дисципліна, яку назвали «анестезіологія та реаніматологія», а лікаря - анестезіологом-реаніматологом. Це обумовило необхідність змін в існуючих навчальних програмах та введення до них спеціальних годин з нової дисципліни.

Саме тому, у 1967 році  при кафедрі загальної хірургії (зав. кафедрою - проф. Л.Н.Коваленко) було створено доцентський курс з анестезіології та реаніматології, який у 1973 році було перетворено у незалежну кафедру. Курс, а згодом і кафедру, очолила Людмила Василівна Новицька-Усенко, відома на той час як талановитий організатор служби анестезіології Дніпропетровської області. Клінічною базою кафедри стали профільні відділення  ОКЛ ім. І.І. Мечнікова. На той час на кафедрі працювало 5 співробітників - 3 викладачі (проф. Л.В. Усенко, доц. Т.Д. Трегубова, ас. Н.С. Сізоненко), старший лаборант (Є.О. Панасенко), лаборант.

І якщо спочатку навчання проводилось тільки на 3 курсі лікувального факультету, то згодом воно поширилось на 5 та 6 курси всіх факультетів. Водночас, для задоволення потреб лікарень у лікарях-анестезіологах кафедра  з 1974  року почала проводити  первинну спеціалізацію з анестезіології та реаніматології, що зумовило збільшення штату кафедри на 3 викладачі (ас. В.П. Туз, ас. В.І. Слива, ас. Ю.Г. Руденко). Розширення викладання на ФУЛі сприяло притоку на кафедру нових викладачів: у 1977 р. - ас. В.В. Фроленко, у 1978 р. - ас. Л.М. Зуєва, в 1979 р. - ас. Л.Ф. Коломойцев, в 1980 р. - асистенти Г.В. Панченко, Є.В. Петрашенок, Ю.С. Петренко. 

Щорічно на циклах спеціалізації  навчалося до 140 лікарів і 35-40 на циклах тематичного удосконалення для анестезіологів не тільки з нашої області, але й з усієї України, у ряді випадків навіть з міст, де були свої профільні кафедри. Цьому сприяло використання передових педагогічних технологій у навчальному процесі. Так,  кафедра першою в Україні почала проводити сумісне навчання лікарів-анестезіологів і акушерів-гінекологів, першими ввели навчання у тримісячній субординатурі для майбутніх лікарів-інтернів анестезіологів та одними з перших почали навчати лікарів-інтернів з анестезіології.

Це потребувало збільшення кількості викладачів і співробітниками кафедри стають у 1982 р. - ас. О.М. Клигуненко, у 1984 р. - асистенти О.С. Стебельський, О.І. Андрієнко, у 1985 р. - ас. Л.О. Мальцева, у 1986 р. - ас. Д.М. Станін. Розширення завдань колективу та обсягу викладання зумовило виділення зі складу кафедри у 1986 році самостійної кафедри анестезіології та реаніматології ФУЛ. Таким чином, історія викладання дисципліни розділилася на два потоки до дипломного та післядипломного навчання.

До дипломне навчання.

Після розділення  кафедра  поповнилась новими викладачами: у 1988 р. - асистенти О.Л. Зюков та С.М. Єрмаков, у 1989 р. - ас. І.В. Конопкін, у1990 р. - ас. О.Г. Шифрін, у 1993 р. - асистенти Ю.Ю. Кобеляцький, О.М. Заєць, у 1995 р. - ас. А.Г.Тютюнник, у 1996 р. - асистенти А.А. Кріштафор, А.М. Кравченко.

З відкриттям у 1996 році нового хірургічного корпусу в ОКЛ ім. І.І.Мечникова,  кафедра отримала нове приміщення, де розмістилися лекційна зала, методичний кабінет-бібліотека, комп’ютерний клас, робочі кабінети професорів, доцентів, аспірантів та клінічних ординаторів, було організовано тренажерний клас та методичний кабінет.

Систематично, починаючи з 1973 р., розроблялися та видавалися друкарським шляхом методичні розробки (1973, 1974, 1977, 1978). У 1983 р. колективом кафедри було підготовано та видано у видавництві “Вища школа” навчальний посібник для студентів медичних вузів “Анестезіологія та реаніматологія. Практичні заняття”. 1989 року в Гвінеї було видано навчальний посібник з анестезіології французькою мовою (Л.В. Усенко, Л.Ф. Коломойцев). У 1993-1995 р.р. вийшов навчальний посібник “Посібник з анестезіології та реаніматології” у 2-х томах, у 2002 р. навчальний посібник “Основи інтенсивної терапії”. У 2003 р. було видано підручник Л.П. Чепкого, Л.В.Усенко та Р.А. Ткаченко “Анестезіологія та інтенсивна терапія”, для медичних вузів із грифом МОЗ України та МОН України, який здобув премію НАМН як найкращий підручник. У 2010-2011 роках. побачив світ новий підручник під редакцією проф. Ф.С. Глумчера – “Анестезіологія та інтенсивна терапія” українською, російською та англійською мовами, для медичних вузів з грифом МОЗ України та МОН України, до авторського колективу якого увійшли Л.В. Усенка та О.В. Царьов. У 2012 р. було видано 1-й том підручника за редакцією проф. І.П. Шлапака – “Анестезіологія та інтенсивна терапія”, для лікарів – інтернів та слухачів вузів з грифом МОЗ України та МОН України, співавторами якого є співробітники кафедри: Л.В. Усенка, Ю.Ю. Кобеляцький, Л.А. Мальцева, А.В. Царьов.

Слід зазначити, що першу науково-методичну роботу було опубліковано в 1974 році. Самостійно та у творчій співдружності з окремими підрозділами нашої академії та іншими навчальними закладами розроблялися нові технології навчання та проводилося вивчення їх впливу на якість підготовки фахівців, і зокрема:

- розробка нових ефективних технологій навчання методам серцево-легеневої та церебральної реанімації на основі системно-діяльнісного підходу, в основу якого покладено теорію поетапного освоєння знань (спільно з кафедрою педагогіки та загальної психології МДУ, Росія, під керівництвом проф. З.А. Решетової);

- методологічні аспекти професійної орієнтації та відбору у спеціальність "анестезіологія та реаніматологія" (спільно з лабораторією психофізіологічних досліджень ГУ «ДМА МОЗУ», зав. лабораторією - к.псих.н. Г.С. Канюка);

- ефективність навчання у навчальній палатній команді (спільно з Рочестерським університетом, США).

 Еволюція викладання предмета на кафедрі анестезіології в співдружності з кафедрою педагогіки МДУ ім. М. Ломоносова і лабораторією психофізіології ДДМА ознаменувалася концепцією системно-діяльнісного і розвивального навчання, в основі якої лежить ідея безперервної освіти в анестезіології з раннім виявленням інтересу до спеціальності, відбору та підготовки висококваліфікованих анестезіологічних кадрів. Кафедрі була надана честь представити цю  концепцію на виставці «Сучасні навчальні заклади – 2011».

Поряд з навчальним процесом наукова робота кафедри завжди була серед направлень роботи кафедри. Так, на момент організації кафедри під керівництвом проф. Л.В.Усенко вже було захищено кандидатські дисертації практичними лікарями Ю.Г. Руденко, І.В. Кармазіною, Є.М. Грановським, Е.М. Тилкіною, В.І. Сливою, В.В. Запольським, В.П. Тузом. Співробітниками кафедри та практичними лікарями захищено 7 докторських та понад 60 кандидатських дисертацій. Багато розробок мали не тільки національний, а й світовий пріоритет.

Співробітники кафедри у різні часи працювали за кордоном, де з честю несли високе звання представника Дніпропетровської анестезіологічної школи. Це проф. Л.О. Мальцева (Ємен), доц. Г.В. Панченко (Буркіна-Фасо), ас. Л.Ф. Коломойцев (Гвінея), ас. С.М. Єрмаков ( США ) асистенти О.С. Стебельський і А.М. Кравченко (Намібія),  асистенти О.М. Заєць та О.Г. Шифрін (Німеччина) та інші.

Останні роки ознаменувалися розширенням сфери діяльності кафедри: участю в міжнародних багатоцентрових дослідженнях та створенні клінічних протоколів МОЗ України, впровадженням нових форм навчання з урахуванням вимог Болонського процесу. 

Післядипломне навчання.

Створену у 1986 році кафедру анестезіології і реаніматології ФУЛ очолив  канд. мед. наук доц. Ю.С. Петренко. Штат кафедри складався з 2 доцентів (В.П. Туз та В.В. Фроленко), 4 асистентів та 2 лаборантів.

У1993 р. завідувачкою кафедри стала д. мед. наук, проф. О.М. Клигуненко. У подальшому на кафедрі працювали докт. мед. наук. проф. Снісар В.І., кандидати мед. наук доценти Ю.С.Петренко, В.В. Фроленко, В.В. Єхалов, Г.В. Панченко, Д.М. Станін, М.Д Шинкаренко, В.І. Слива, О.В. Кравець, Ю.В. Площенко, В.А.Седінкін, кандидати мед. наук асистенти Л.М. Зуєва, В.Г. Петренко, І.І.Скірда, О.Ю.Муризіна, В.В. Доценко, В.В. Халімончик, С.В.Єгоров, В.В. Скляр, Д,М.Сурков, О.С. Павлиш, О.О. Багуніна та І.Б. Омельяненко.

Кафедра продовжувала здійснювати навчання інтернів спеціалізацію за профілем та проводити тематичне удосконалення для лікарів-анестезіологів і лікарів швидкої допомоги. У 1993 році вийшла постанова МОЗ України про статус відділення гіпербаричної оксигенації, яка передбачала обовۥязкову спеціалізацію за фахом «Анестезіологія та інтенсивна терапія» для лікарів цього профілю у всіх ЛПЗ України, що призвело до значного збільшення співробітників кафедри. Тому адміністрацією ДДМА було прийняте рішення про додаткове створення кафедри «Анестезіології та інтенсивної терапії з курсом ГБО ФУЛ», яку послідовно очолювали професори Л.О. Мальцева та В.І.Снісарь.

У 1996 році у зв’язку з реорганізацією учбового процесу цю кафедру було скорочено, а назву кафедри «Анестезіології та реаніматології ФУЛ» було замінено на «Анестезіології, інтенсивної та гіпербаротерапії ФПО». Цим закріплювалося ексклюзивне право кафедри єдиними в Україні проводити навчання лікарів для роботи з апаратами високого тиску. Навчання з ГБО очолив доцент Андрієнко О.І. Тоді ж при кафедрі було створено Н-ПТК «Гіпербарист».

У 2003 році МОЗ України ставить наголос на терміновій потребі в обов’язковій сертифікації лікарів за фахом «Медицина невідкладних станів. Тому проводиться реорганізація учбового процесу і кафедра набуває свою остаточну назву «Анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО».

За роки існування на кафедрі проходили навчання лікарі-курсанти та інтерни за напрямами: «Анестезіологія» (інтернатура з 1989 року), «Медицина невідкладних станів» (1987-2016 роки), «Анестезіологія дитяча» (з 2000 року), "Загальна практика-сімейна медицина" (з 1998 року), а з 2006 по 2022 рік  лікарі-інтерни 27 суміжних кафедр за 32 фахами проходили підготовку до ліцензійного іспиту «Крок 3» за модулем «Невідкладні стани». Для потреб охорони здоров’я підготовлено 27 клінічних ординаторів.

Також до учбового процесу було додано 16 циклів тематичного удосконалення, 22 елективних курси, понад 30 майстер-класів. Це дозволило  лікарям різних спеціальностей оволодіти передовими технологіями з сучасної інфузійної терапії, парентерального живлення, анестезіологічної допомоги, протекції дихальних шляхів та сучасними методами ШВЛ антибіотикотерапії та профілактики тромбоемболічних ускладнень. Професорсько-викладацький склад кафедри на замовлення МОЗ України прийняв участь у створенні стандартів надання планової та невідкладної допомоги хворим з абдомінальною  торакальною хірургічною та онкопроктологічною патологією, при критичних станах в акушерстві та гінекології, при крововтраті та при опіковій хворобі, надання етапної невідкладної допомоги дітям.

Епідемія грипу H1N1 (Каліфорнія) в Україні та важкі, під час смертельні,  респіраторні ускладнення цього інфекційного захворювання вимагають від сучасного спеціаліста конкретних знань та практичних навичок роботи з наркозно-дихальною апаратурою нових поколінь. Тому кафедра провела 18 майстер – класів за темами «Неінвазивні методи моніторингу та штучної вентиляції легенів у хворих в критичних станах” та «Низькопотокова легенева вентиляція та анестезія».

У 2003 та 2005 роках, із залученням спеціалістів з Університету Фрідріха Вільгельма (Бонн, Німеччина), було проведено курси тематичного удосконалення «Сучасна анестезіологія з основами анатомічних передумов» та «Базові принципи, діагностика, основи та принципи  терапії болю. Головний, поперековий та грудний біль».

Для реалізації учбового процесу створювались навчально-методичні посібники. Так, у 2000 р. на Всеукраїнській виставці учбово-методичної літератури (м. Київ) отримано Почесний диплом за перше місце в номінації «Словники та довідники» («Нейротравматологія»). У 2002 році на виставці-ярмарку “Книжковий світ –2002” отримано приз “Срібний Нестор-Літописець”  видавництво “Здоров´я” (м. Київ) за серію видань з практичної медицини. «Хірургія дитячого віку» тоді посіла перше місце на конкурсі «Книжковий досвід України» у номінації “Краща навчальна книга». У 2006 році на Всеукраїнській виставці навчально-методичної літератури (м. Київ) зайняли друге призове місце у номінації «Навчально-методичні посібники з інноваційними технологіями у навчанні» (Фонд соціального захисту та допомоги молодим вченим України) за навчальні посібники «Інтенсивна терапія крововтрати» та «Інтенсивна терапія опікової хвороби». У тому ж році на ІІІ-й виставці-презентації проф. О.М. Клигуненко була нагороджена Почесним дипломом І ступеня «За багаторічну творчу педагогічну працю по інноваційному розвитку освіти України». У 2011 році 3-томний підручник «Хірургія», у створенні якого прийняли участь 4 співробітники нашої кафедри був відзначений Державною премією України в галузі науки та техніки. 

Клінічними базами кафедри у різні роки були: 6 міська клінічна лікарня,  КОШМД, 2 міська клінічна лікарня, 9 міська клінічна лікарня, обласна дитяча  та 3 міська дитяча лікарні; 4 та 11 міські клінічні лікарні. Продовжувалась активна наукова робота, яка знайшла своє підтвердження у захисті 7 докторських та 26 кандидатських дисертацій.

З 2020 року кафедру очолила доктор мед наук професор О.В. Кравець.

Епідемія «COVID-19» та війна призвели до скорочення загальної кількості студентів та лікарів інтернів у ДДМУ, тому з вересня 2024 року адміністрація прийняла рішення про здійснення до дипломної та післядипломної підготовки у межах однієї кафедри «Анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО». І на сьогодні ми маємо єдину в Україні кафедру, на якій працює 7 професорів, 5 доцентів та 3 асистента за фахом анестезіологія доросла та дитяча які здійснюють навчання студентів, інтернів, лікарів-курсантів.

З червня 2024 року об'єднану кафедру анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО очолює доктор медичних наук, професор Кравець Ольга Вікторівна.

З часу утворення кафедри і донині для оптимізації учбового процесу впроваджується низка сучасних педагогічних методик, серед яких методика малих груп анкетування самооцінки учбової компетентності; навчання за модулями (частково), використання ситуаційних задач, проблемно-орієнтована дискусія, використання стандартів діагностики, лікування та організації медичної допомоги, формування професійної компетентності, майстер-клас,  як засіб підвищення якості післядипломної підготовки, анонімне анкетування по закінченні навчання на циклах та в інтернатурі. Більш детально про кожний напрямок роботи можна дізнатись на відповідних підрозділах сайту.