Наш досвід впровадження іспиту OSCE

Наш досвід впровадження іспиту за системою OSCE наприкінці першої частини очної інтернатури за фахом «Анестезіологія та інтенсивна терапія»

Щорiчно в анестезiологiї та iнтенсивнiй терапiї впроваджуються новiтнi засоби дiагностики та лiкування, палати та операцiйнi оснащуються новiтньою апаратурою. Це потребує від лiкаря засвоєння великого обсягу теоретичних знань, опанування новими практичними навичками, прийняття вiдповiдальних рiшень.

На кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО (зав. кафедри – професор О.М. Клигуненко) наприкінці лютого було проведено іспит за методологією OSCE. OSCE – це об’єктивний структурований клінічний екзамен, що складається iз так званих станцiй, на яких лікар-інтерн повинен продемонструвати рiзнi сторони своєї пiдготовки . На проходження кожної станції видiляється 5 хвилин, протягом 3 хвилин лікарі-інтерни переходять до iншої станції, тобто загалом екзамен триває близько 2 год. На кожнiй станції екзамен приймають 2 викладача. На бiльшостi станцiй iспит приймають з використанням сучасних манекенiв та справжнього обладнання для анестезiї (відеоларингоскоп, дихальнi контури, ендотрахеальні трубки, ларингеальнi маски). Для проведення iспиту були пiдготовленнi 7 екзаменацiйних станцiй:

1. Теорія та практика проведення серцево-легеневої реанiмацiї (вiдпрацювання на манекенi).

2. Теорія та практика алгоритму дії при важких дихальних шляхах (вiдпрацювання на манекенi – встановлення ларингеальної маски, інкубація трахеї).

3. Дооперацiйна підготовка та оцiнка пацiєнта.

4. Внутрішньовенна анестезія та мʼязові релаксанти.

5. Інгаляційна анестезія.

6. Теорія та практика по гемотрансфузіології.

7. Теорія та практика ЕКГ діагностики.

Лікарів-інтернiв було розподілено на 2 групи по 8 осiб. На кожнiй станцiї запитання змiнювались, що унеможливлювало прецедент, коли б iнтерн заздалегiдь знав запитання.

Незважаючи на вiдсутнiсть досвiду, екзамен було успiшно проведено. Анi з боку iнтернiв, анi з боку викладачів пiд час проведення iспиту не виникло суттєвих нарiкань на його методологiю. З 15 iнтернiв, якi складали iспит, 10 набрали бiльш нiж половину вiд можливої кiлькостi балiв, решта – менше. Середнiй бал становив 10,3 (з 14 можливих), що свiдчить про те, що бiльшiсть iнтернiв, яких ми вважали такими, що успiшно склали цей екзамен, ледь перевищили показник у 60%. Найвищi оцiнки лікарі-iнтерни отримали за дооперацiйну оцiнку хворих, гемотрансфузіологію, а також за демонстрування реанiмацiйних навичок на манекенi. Найнижчi оцінки iнтерни отримали за вiдповiдi по внутрішньовенної анестезії. Низькi оцiнки вони отримали також за практичну навичку з встановлення ларингеальної маски.

Вiдразу пiсля екзамену було проведено кафедральне засiдання, на якому бiльшiсть викладачiв позитивно оцiнили перший досвід проведення структурованого клiнiчного екзамену, незважаючи на складнiсть i трудомiсткiсть його пiдготовки та проведення. Опитування лікарів-iнтернiв показало, що бiльшiсть інтернів позитивно оцiнили iспит. Було висловлено побажання вiдводити на проведення практичних тренiнгiв більше навчального часу.

Незважаючи на тимчасовi фінансові складнощi, так само, як неминучим є поступ на шляху розвитку спецiальностi «анестезiологiя та iнтенсивна терапiя», неминучим має бути i поступ на шляху підвищення квалiфiкацiї лiкарiв-анестезiологiв. Тому необхідно впроваджувати позитивний зарубiжний досвід та напрацювання у системi пiдготовки лiкарiв-анестезiологiв та оцiнки якостi цієї підготовки.